Відмінник народної освіти

Після війни Федір Петрович понад 50 років пропрацював учителем. За що й отримав звання «Відмінник народної освіти». Здобув повагу не лише в середовищі педагогів, але й серед учнів та їхніх батьків. Знають його в районі і як активного дописувача до місцевих і республіканських газет.

 

Мала академія наук України 

Безверха Ірина,
Кам'янський еколого-економічний ліцей Кам'янської районної ради Черкаської області

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Ф.П. ЛЮДНОГО

Третє місце на першому обласному конкурсі юних літераторів Черкащини у рамках ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнівської молоді Малої академії наук України 2011 року

Наукові роботи переможців Першого обласного конкурсу юних літераторів Черкащини

 

Ф.П.Людний і О.А.Чумаченко

Про багатогранність таланту ювіляра свідчить і його творча спадщина. Понад півтора десятка книжок, присвячених історії рідного краю та його окремим особистостям, належать його перу.

Шляхами відродження

Дорогами війни

Нова Доба: Кам'янський ліцей

Ними гордиться наш край

 

Зустрічі з учями ліцею

 

Федір Петрович – не лише краєзнавець, педагог і літератор, а ще й небайдужий, активний громадянин, патріот рідного краю.

 

Фотоальбом

 

Переглянути слайдшоу

 

О сайте

Этот сайт создан с помощью программы "Мини-Сайт".
ООО "Корс-Софт" - программы для бизнеса. www.kors-soft.ru

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Ф.П. ЛЮДНОГО

Міністерство освіти і науки України
Головне управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації
Черкаське територіальне відділення МАН України

 

Відділення: філології та мистецтвознавства
Секція: журналістика

 

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Ф.П. ЛЮДНОГО

 

Роботу виконала:
Безверха Ірина Володимирівна,
учениця 11 класу Кам’янського еколого-економічного ліцею Кам’янської районної ради Черкаської області

Наукові керівники:
Безверха Тетяна Миколаївна,
вчитель історії Кам’янського еколого-економічного ліцею

Соколова Ганна Петрівна,
вчитель української мови та літератури Кам’янського еколого-економічного ліцею

Черкаси – 2011

 

 

Зміст

Вступ

Розділ І. Федір Людний – публіцист, краєзнавець
1.1. Історіографія та джерельна база дослідження
1.2. Світогляд та громадсько-педагогічна діяльність Ф.П. Людного

Розділ ІІ. Публіцистичні надбання Ф.П. Людного
2.1. Творчий доробок журналіста Ф.П. Людного
2.2. Літературна діяльність

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

Вступ

Людська доля… Часто вона посилає людині чимало випробувань, перешкод. Здолати їх гідно, не схибити на своєму життєвому шляху вдається небагатьом. А залишити по собі добру пам’ять на довгий час може лише людина, що має велике любляче серце, уміє співпереживати, радіти за чужі успіхи, жити болями свого народу. Серед таких людей можна назвати
Ф.П. Людного – члена Кам’янської районної організації ветеранів Черкаської області, член Клубу незалежних українських письменників,
Обґрунтування вибору теми.
Важливим компонентом дослідження історії української журналістики є визначення ролі особистості, впливу її таланту, переконань і вчинків на плин тих чи інших процесів, а також місце конкретних дописів в системі української публіцистики певного періоду, їх актуальність та доцільність.
Мета роботи полягає в тому, щоб на основі переосмислення досягнень історіографії проблеми, опрацювання та введення у науковий обіг недослідженого масиву архівних джерел створити комплексне дослідження основних етапів і напрямів формування публіцистичного доробку
Ф.П. Людного.
Реалізація зазначеної мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:
- проаналізувати джерельну базу дослідження;
- виявити фактори, що впливали на формування особистісного світогляду і громадянської позиції Ф.П Людного, здійснюючи періодизацію його творчості;
- розкрити основні напрямки публіцистичної діяльності Ф.П. Людного;
- проаналізувати і систематизувати весь комплекс праць автора з історичного краєзнавства, культури, громадсько-політичного життя;
- дослідити місце й роль Ф.П. Людного у формуванні загальнонаціональних, регіональних та галузевих біографічних ресурсів.
Актуальність теми зумовлена відсутністю спеціального комплексного дослідження життя і творчості Ф.П Людного, необхідністю вивчення його внеску в розвиток публіцистики, потребою віднайдення та залучення до наукового обігу невідомого досі комплексу джерел, зокрема із сімейного архіву.
Дослідження теми роботи дає можливість глибше уявити громадське життя України другої половини XX – початку XXI століття, детальніше висвітлити історію української інтелігенції.
 Наукова новизна роботи полягає в тому, що дана тема до цього часу не була об’єктом дослідження на рівні учнівських наукових робіт. В роботі опрацьовано досить широку джерельну базу, що дає змогу дослідити основну тематику публіцистичного доробку Ф.П. Людного, розкрити його творчість у контексті соціальних, політичних і культурних процесів другої половини XX – початку XXI століття.
 Об’єктом дослідження є різноаспектний публіцистичний доробок Ф.П. Людного.
Предметом дослідження є життєвий шлях та особливості публіцистичної діяльності Ф.П. Людного, системність та об’єктивність його робіт відображення суспільно-політичного життя українців.
В основу дослідження покладені принципи науковості, об’єктивності та всебічності.
Використані такі методи дослідження як
- конкретно-історичний, що дозволив розглянути еволюцію поглядів
Ф.П. Людного залежно від суспільно-політичного становища в країні, а також прослідкувати динаміку його робіт;
- біографічний, за допомогою якого простежено життєвий і творчий шлях Ф.П. Людного, охарактеризовано умови, в яких відбувалося формування його особистості, пошуково-бібліографічний метод застосовувався з метою виявлення опорної джерельної бази і теоретичних надбань автора, метод інтерв’ю, що дав найбагатший та достовірний матеріал  для реалізації мети дослідження.
Хронологічні рамки роботи визначаються роками народження Ф.П. Людного та сьогоденням.
Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.
Апробація результатів роботи: робота була представлена на районній історико-краєзнавчій конференції, схвалена до друку в науково-популярному виданні «Джерело» Кам’янської районної громадської організації «Спілка краєзнавців» та використана під час проведення ряду уроків та позакласних виховних заходів.
 Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що опрацьований та узагальнений фактологічний матеріал, основні теоретичні положення й висновки можуть бути використанні при вивченні історії та теорії української журналістики, літературознавства, краєзнавства.


Розділ І. Федір Людний – публіцист, краєзнавець

1.1 Історіографія та джерельна база дослідження

Публіцистичні надбання Федора Петровича Людного сприяють загальному піднесенню гуманітарної культури суспільства, патріотичному виховання громадян. Маючи енциклопедичні знання, здатність глибоко аналізувати і відображати історичні події та суспільно-громадське життя, він однаково плідно працює як історик, краєзнавець, дослідник, публіцист. Його праці не залишають байдужими пересічних громадян, їх високо поціновують науковці та державні діячі.
 Опрацювавши літературу, в якій фігурує ім’я Ф.П. Людного бачимо, що більшість становлять традиційні біографічні розвідки, висвітлення дослідницького досвіду краєзнавця та його робота як громадського кореспондента. Сучасники намагаються відзначити той внесок у розвиток історії регіону, суспільного життя краю та України, що був зроблений автором. Оцінку громадсько-публіцистичної діяльності Ф.П. Людного дано в таких періодичних виданнях: „Голос України”, „Сільські вісті”, „Україна молода”, „Нова доба”,  „Трудова слава”.
 Високу оцінку роботи Ф.П. Людного з популяризації історії краю та розробки теми Великої Вітчизняної війни дали голова правління Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, член Національної спілки журналістів України, кандидат історичних наук, доцент
В.М. Мельниченко в передмові до книги автора „Дорогами війни”,
М.І. Бушин – доктор історичних наук, професор, дійсний член Української академії історичних наук в книзі „Черкаський край в особах 1941-2001”,
О.Г. Шамрай – кандидат історичних наук, член Національної спілки краєзнавців України, член Національної спілки журналістів України в книзі „Їхній подвиг житиме у віках”
  Відомий черкаський журналіст Василь Трохименко у книзі „Бо ти на землі людина” також дає високу оцінку публіцистичній діяльності
Ф.П. Людного.
 У бібліографічному довіднику „Журналісти Черкащини” подані творчі біографії журналістів та найбільш відомих авторів з числа фахівців різних професій, діяльність яких і в минулі роки і нині пов’язана з пресою та телерадіомовленням. Серед них –  ім’я Ф.П. Людного.
 У контексті відродження історичної пам’яті українського народу значну роль відіграють історико-краєзнавчі конференції, які стали помітним явищем у сучасному науковому житті. Науковцями та дослідниками-краєзнавцями, такими, наприклад, як В.М. Лазуренко – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету, також звернуто увагу на непересічну постать Ф.П. Людного.
 Отже, історіографічний аналіз наявних науково-популярних статей про непересічну постать Ф.П. Людного засвідчує, що головною концепцією цих праць була спроба показати окремі аспекти його діяльності, такі як громадсько-політичний, та внесок у розвиток української історичної науки.
 Джерельна база представлена опублікованими матеріалами та матеріалами сімейного архіву. Документальні джерела дослідження становлять різноманітні біографічні матеріали, документи громадських і наукових товариств та організацій, матеріали державних органів влади та офіційних установ, які в свою чергу включають творчі матеріали історико-краєзнавчої роботи і матеріали періодичних видань з 1950 року до нинішнього часу; документи, що стосуються громадської та педагогічної діяльності.
 Першорядне значення для реконструкції біографії Ф.П. Людного мають матеріали інтерв’ю та діловодна документація. Цей вид джерел носить достовірну інформацію про життєвий та творчий шлях Ф.П. Людного. Так у сімейному фонді Федора Петровича зберігаються документи, що засвідчують факт навчання у Сумському державному педагогічному інституті на історико-філологічному факультеті, а також його трудову діяльність в освітніх закладах Кам’янського району.
 Одним із найбільш важливих джерел дослідження є інтерв’ю із респондентом та епістолярні матеріали, серед яких листування з відомими науковцями, громадськими діячами, видавництвами, листи вищих посадових осіб.
 Важливе значення у дослідженні даної теми мають праці
Ф.П. Людного, які можна поділити за жанрами: монографії, нариси, статті, замітки, краєзнавчі матеріали, документальні джерела, зібрані автором для своїх робіт, фото. Особливо цінними є книги «Дорогами війни», «Черкащани в роки війни», «Шляхами відродження», «Шумить Холодноярський ліс».
 Публіцистичні матеріали за проблематикою можна умовно поділити на такі групи: історико-краєзнавчі, критичні, науково-популярні. Їх аналіз дозволив глибше зрозуміти, охарактеризувати його наукові та суспільно-політичні погляди, життєву позицію. Комплексним видом джерел у вивченні громадсько-просвітницької діяльності Ф.П. Людного виступає періодика, починаючи з 1950 року до сьогодення. Автор співпрацював із редакціями таких газет та журналів, як „Радянська Україна”, „Правда України”, „Радянська освіта”, „Початкова школа”, „Агітатор”, „Українська культура”, „Україна молода”, „Сільські вісті”, „Урядовий кур’єр”, „Нова доба”, „Голос України”,  „Черкаська правда”,  „Молодь Черкащини”, „Черкаський край”, „Трудова слава”.
 Усього під час дослідження було проведено 5 інтерв’ю з Ф.П. Людним, використано більше 30-ти документів сімейного архіву, що поряд з іншими джерелами дозволило висвітлити його публіцистичну та громадську діяльність.

 

1.2 Світогляд та громадсько-педагогічна діяльність Ф.П. Людного

Народився Ф.П. Людний 18 жовтня 1926 року в селі Русанівці Липоводолинського району Сумської області в сім’ї селянина. Окрім Федора, в родині було ще й чотири сестрички. Батько, Петро Степанович, через непорозуміння із владою змушений був покинути рідне село та сім’ю, певний час працював на цукроварні на Полтавщині, а потім, під час чергових відвідин сім’ї, був заарештований і відправлений на будівництво Харківського тракторного заводу. Там його було травмовано, сталося зараження крові, від якого Петро Іванович і помер. Про це вдові і дітям-сиротам розповів односельчанин, який приніс із Харкова зшитий з клаптів сукна піджак – єдине, що лишилося від глави сімейства. Мати в розпачі думала,  як піднімати дітей, а семирічний Федір все намагався зрозуміти : хто ж винен, що сім’я зосталася без годувальника.
 І сьогодні пам’ятає Федір Петрович про гіркоту перших дитячих вражень.
 У 1933 році, коли Україною крокував голод, в сім’ї помирають бабуся, дідусь, мати і дві менших сестрички. Федора врятувала батькова сестра – тітка Марфа, що жила на хуторі та мала деяке власне господарство. Не дивлячись на родинні негаразди, тітка була доброю, чуйною людиною і замінила хлопцеві матір. Ось так, поряд із людським добром та злом складалася доля Федора.
 Розумів хлопець, що вирватися із сільської безпросвітності він зможе, лише здобуваючи освіту. Тому завжди намагався вчитися на «відмінно», навіть під час весняної повені на Хоролі не пропускав уроків.
 „У 1941 році я закінчив Русанівську семирічку, вступив до 8 класу, – згадує Федір Петрович. Та навчання перервала війна. Невдовзі Русанівка була окупована німцями. Ледве виповнилось мені 16 років – став проситися на фронт. Спочатку потрапив у навчальний полк біля Уфи, потім направили мене до 793 СП 213 Новоукраїнської  дивізії піхотної армії. Бойове хрещення отримав на Сандомирському плацдармі в Польщі. На той час я вже був командиром відділення” (Записано Безверхою І. 10.09.2010 року зі слів Людного Ф. П.). За участь в боях на Сандомирському та Одеському плацдармах Людного Ф. П. представили до нагородження орденом Червоної Зірки. На сьогодні Федір Петрович має 25 орденів, медалей та пам’ятних знаків. Серед них ордени „За заслуги”, „За мужність”, орден „Вітчизняної війни І ступеня”.
 Уже після війни Федір Петрович закінчив історико-філологічний факультет Сумського державного педагогічного інституту. Понад пів-століття працював у галузі освіти. Із них 10 років – інспектором шкіл Кам’янського та Смілянського районів, скільки ж – директором Кам’янської заочної школи  та Кам’янської середньої школи № 2. Поряд із цим більше 40 років Федір Петрович працював на посаді вчителя історії.
 Педагогічна діяльність супроводжувала Ф.П.Людного все життя. Він був талановитим педагогом-наставником, популяризатором історичних знань, допитливим краєзнавцем-аматором, блискучим лектором.
 „Ніколи я не розумів тих людей, що стоять осторонь життя, не цікавляться справами, що виходять за рамки їх основної роботи та буденних клопотів, - говорить Федір Петрович. Я завжди прагнув бути у вирі подій, приносити користь громаді. Понад 10 років я очолював Кам’янське районне товариство „Знання”, був лектором – міжнародником. Уже більше 20 років є членом правління районної організації ветеранів війни і праці” (Записано Безверхою І. 15.10.2010 року зі слів Людного Ф. П. ).
 Дійсно, суспільно-громадське життя міста та й регіону в цілому важко уявити без Ф.П.Людного. Лише у 80 – ті роки він прочитав 264 лекції, а весь гонорар вніс у Фонд миру. На сьогоднішній день оцінкою невтомної праці Федора Петровича є 85 грамот від різноманітних громадських та політичних організацій. 30 квітня 2010 року Указом Президента України Людного Ф.П. – члена Кам’янської районної організації ветеранів Черкаської області нагороджено орденом „За заслуги ” ІІІ ступеня „За мужність і самопожертву, виявлені у боротьбі з фашистськими загарбниками у відстоюванні свободи і незалежності Вітчизни, вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді ”.


Розділ 2. Публіцистичні надбання Ф.П. Людного

2.1 Творчий доробок журналіста Ф.П. Людного

 Перші замітки за підписом Ф.Людного з’явилися в кінці 40-х років у газетах Першого Українського фронту, а потім Центральної групи військ „За честь Батьківщини”.
„Я не міг не писати. Останні місяці, дні війни були надзвичайно тяжкими. В короткі хвилини затишшя на фронті бійці будували плани мирного майбутнього, а потім знову гриміли гармати, і часто мрії закінчувалися разом із життям солдата. Це особливо вражало, бо всі розуміли:  до Перемоги залишалось зовсім не багато часу. Ось про цих бійців, що ціною власного життя виборювали перемогу в останні дні війни, хотілося зберегти пам’ять та донести її бодай через газетні рядки до народу” (Записано Безверхою І. 10.10.2010 року зі слів Людного Ф. П.). З того часу Федір Петрович звик ділитися на сторінках газет своїми думками та пропозиціями, розповідати про те, що схвилювало, вразило, чого не зміг байдуже оминути.
З часом Ф.П. Людний стає активним громадським кореспондентом обласних газет „Кіровоградська правда” і „Черкаська правда”, районної газети „Трудова слава”. Часто друкувався у Київських виданнях – газетах „Радянська Україна”, „Правда України”, „Сільські вісті”, „Молодь України”, „Урядовий кур’єр”. І сьогодні в регіональних періодичних виданнях мають місце публікації Ф.П.Людного.
 Пріоритетною тематикою дописів автора є видатні земляки та долі пересічних особистостей. Не одна стаття Федора Петровича присвячена В.М.Оришечку, повному кавалеру Ордена Слави, ветерану Великої Вітчизняної війни. Живий інтерес у читачів викликають і розповіді про кам’янчан О.Рибалку, що пройшов від першого до останнього дня фронтовими дорогами, та Т.П.Лебедя – матроса – підводника з легендарного човна „Щука”.
 Сьогодні війна – лише сторінка далекої історії. Такі дописи наближають до нас ті страшні події. Простими словами передається слава про подвиги, хоробрість і безстрашність тих, хто кров’ю своєю утверджував мир на Землі. Цими рядками виховуються нові покоління патріотів, відданих своїй Вітчизні і готових захищати її.
 Окрім героїв Великої Вітчизняної війни, Ф.П.Людний приділяє увагу героям праці, які будують міцний фундамент держави. Серед них – Д.М.Коломієць – знаний далеко за межами України директор Косарського спиртового заводу, робітнича династія Кулаковських, охоронець порядку В.І.Табурець.
 Вагоме місце в замітках та нарисах Ф.П.Людного посідає тема культури та розвитку освіти. Гордістю за таланти рідної землі звучать рядки, присвячені діяльності Кам’янського хорового колективу „Тясмин” та жіночого вокального колективу „Тополя”. Про них розповідається у газетах „Правда України” та „Українська культура”. Ряд нарисів присвячено вшануванню художника-земляка М.К.Мухи та відомого музиканта Кароля Шимановського.
 О.Гончар писав: „Література починається з уболівання за людину”. В центрі уваги Федора Петровича – проблеми освітянських працівників. Адже школа вимагає від людини всього її життя. За стінами школи вчителя чекає безліч проблем, які не дозволяють йому в повній мірі віддавати себе справі виховання дітей. Турботи колег-освітян – одна з ключових тем дописів Ф.П.Людного.
 Статті Ф.П.Людного співзвучні духу часу за стилем викладу і аргументації. Мова, яку використовує автор, зрозуміла та природна для читача. Дописи відповідають інтересам як окремої сім’ї так і всього суспільства в цілому. Їх новизна визначається не лише фактами, але й формою подачі, незвичайною точкою зору на здавалося б уже відомі події. Журналістська інформація Федора Петровича, усуваючи невизначеність, допомагає людині сформувати  власну модель світу.
 Правління Черкаської обласної організації Національної спілки журналістів України за перемогу в обласному огляді-конкурсі присвоїло громадському кореспондентові кам’янської газети „Трудова слава” Федору Людному Диплом Черкаської обласної організації Національної спілки журналістів України і звання „Кращий робсількор Черкащини”, Кам’янська районна державна адміністрація і Кам’янська районна рада 2010 року нагородили Федора Людного Почесною Грамотою за активну участь у випуску місцевого видання та у зв’язку з 80-річчям газети „Трудова слава”.

 

2.2 Літературна діяльність

 Книги Федора Петровича Людного – це спроба щиро і просто показати людей, які своєю працею, досвідом та інтелектом робили та продовжують робити чимало корисного для держави і для Черкащини. Провідною у літературному доробку Ф.П.Людного є краєзнавча тематика.
 Виняткова цінність вивчення минулого краю зумовлена тим, що завдяки його дослідженням  загально-історичний процес простежується крізь призму місцевих подій і явищ, підкреслюючи конкретні риси історичної дійсності, а не підганяючи їх під загальноприйняті схеми. Вагомий внесок у розвиток краєзнавства робить Ф.П.Людний. Величезний документальний матеріал, зібраний, вивчений та частково опублікований дослідником, зробив неоціненну послугу справі популяризації історії краю. Поряд із таким традиційним напрямом краєзнавчих студій, як історія населених пунктів, окремих колективів – промислових підприємств, сільських господарств, закладів освіти, художніх осередків, в його роботах має місце яскраво відокремлений напрямок життя і діяльності відомих земляків та людей, причетних до історії краю.
 У книгах Ф.П.Людного, таких як: „Шляхами відродження”, „Кам’янське управління з експлуатації газового господарства”, „З мрією в майбутнє”, „Шумить Холодноярський ліс”, „Черкащани в роки війни”, „Дорогами війни” бачимо спробу відтворити політичні, а ще більшою мірою психологічні портрети кам’янчан часів Великої Вітчизняної війни, післявоєнних років та сьогодення. Особливу цінність роботам надає використання автором першоджерел, віднайдених у фондах обласного та районних архівів, краєзнавчих музеїв обласного та районного масштабів. Використані також спогади і свідчення про видатних персоналій, записані від їхніх рідних, близьких та колег. Окрім того, має місце використання художньо-публістичних матеріалів з періодичних, художніх та наукових видань. 
 У 1997 році в черкаському видавництві „Сіяч” вийшла перша публіцистична книжка Федора Людного „Шляхами відродження” про село Косарі й Косарський спиртовий завод. Потім – про працівників Кам’янського управління з експлуатації газового господарства. У 2001 році в Києві побачила світ книжка „Черкащани в роки війни”, одним із найцікавіших розділів якої стала історія про канадський танк, котрий 24 січня 1944 року затонув під час переправи через річку Сухий Ташлик біля села Баландиного. Федір Людний докладно й захопливо розповів про „визволення” танка з річкового полону у 1991 році,  прибуття канадської делегації та передачу танка Військовому історичному музеєві Канади.
 Побачила світ і книжка „З мрією у майбутнє” про історію Кам’янки та одного з найстаріших підприємств Черкащини – Кам’янського спиртогорілчаного комбінату, заснованого ще сім’єю декабриста Давидова.
 Згодом кавалер орденів Вітчизняної війни, Червоної Зірки і ордена „За мужність”, яким Федір Петрович нагороджений з нагоди 55-ї річниці визволення України від гітлерівських окупантів, видав книжку „Дорогами війни ”.  У цій книзі уміщено 130 розповідей про побратимів-фронтовиків, нариси, спогади та біографічні матеріали про життєвий шлях партизанів і підпільників – уродженців Кам’янського та інших районів Черкащини, багатьох з яких, на жаль, уже немає серед живих.
Не применшуючи заслуг видатних полководців і організаторів виробництва воєнного часу, автор переконує, що головним героєм, ключовою дійовою особою війни була проста, звичайна людина, яка витримала найтяжчі випробування. Саме про таких простих і щирих душею людей, чия мужність і жертовність у роки війни здебільшого залишалася в тіні відомих історичних постатей і подій, ідеться у пропонованій читачам книзі. Зараз продовжує Федір Петрович працювати над автобіографічною повістю.
За кожною сторінкою допису Федора Петровича Людного – людське життя, інколи яскраве й талановите, довге або безжально обірване в розквіті сил. І ці люди для нас назавжди залишаються молодими, чистими душею, сильними духом, красивими у вчинках.

 

Висновки

 Дослідивши тему наукової роботи та виконавши поставлені завдання, ми прийшли до висновку, що життєвий шлях, педагогічна, громадська та культурно-наукова діяльність Ф.П. Людного роблять його одним із помітних і оригінальних представників сучасної української інтелігенції. Історіографія, джерельна база дослідження, що включає також і публіцистичний доробок Федора Петровича, дають можливість досить детально проаналізувати його громадсько-просвітницьку діяльність на фоні суспільно-політичних процесів другої половини XX – початку ХХІ століття та зробити висновок про вагомий внесок у розвиток гуманітарної культури суспільства.
 Насичений життєвий шлях, яким іде Ф.П. Людний, засвідчує відданість тим справам, якими він займається. Його активна громадська діяльність сприяє вихованню патріотичних почуттів та піднесенню загального рівня громадської культури українського суспільства. Своєю педагогічною діяльністю Федір Петрович доклав неабияких зусиль для розбудови освіти. Він активно співпрацював з різними громадськими, науковими та освітніми організаціями, виголошував публічні лекції, був активним громадським кореспондентом. І сьогодні Федір Петрович не припиняє співпрацювати із періодичними виданнями районного, обласного та всеукраїнського рівнів. Інформація автора дописів релевантна, матеріали підготовлені з огляду на потреби та інтереси аудиторії, співзвучні духові часу за стилем викладу та аргументації. Ключовою тематикою дописів є долі людей, проблеми, з якими стикаються кам’янчани, та актуальні питання громадського життя.
 У публіцистичному доробку Ф.П. Людного помітне місце займають праці краєзнавчої тематики. Величезний документальний матеріал, зібраний, вивчений та частково опублікований дослідником, є надзвичайно корисним у справі збереження історичної спадщини українців.
 Поклавши в основу усіх своїх історико-краєзнавчих праць відображення складних процесів соціально-економічного, політичного, культурного життя краю, Федір Петрович створив достовірні та об’єктивні дослідження, які базувалися на архівних та документальних джерелах, особистих наукових розвідках, відзначалися достовірністю викладеного матеріалу і слугують вартісним джерелом для сучасних регіональних історико-краєзнавчих досліджень.

 

Використані джерела
Бушин М.І., Кукса Н.Г., О.Г. Шамрай. Черкаський край в особах 1941 – 2001: [Кам’янщина]. – Черкаси. – Ваш Дім. – 2005. –311с. 
Людний Ф. Шляхами відродження:[Нарис історії Косарського спиртового заводу]: Черкаси: Сіяч, 1977.-191с.
Людний Ф. Кам’янське управління по експлуатації газового господарства.-Черкаси: Друкарня НДІТБХІМу, 1999.- 77с.
Людний Ф. Дарунок бабусі: [Оповідання для дітей].- Черкаси: Друкарня НДІТБХІМу, 2000.- 36с.
Людний Ф. З мрією в майбутнє: Кам’янці – 350. Спиртокомбінату - 180: [Короткий нарис історії  м. Кам’янки і спиртогорілчаного комбінату].- Черкаси: НВФ Славутич-Дельфін, 2003.- 26с.
Людний Ф. Шумить Холодноярський ліс: [До 50-річчя утворення Кам’янського держлісгоспу],Черкаси: Відлуння-плюс, 2004.- 191с.
Людний Ф. Черкащани в роки війни.-К.: Дельфін, 2002.
Людний Ф. Дорогами війни. - К.: Україна, 2005.- 418с.
Людний Ф. Дорогами війни [Вид.2, доповнене].- Черкаси: Брама, 2006.- 517с.
Людный Ф. «Из искры возгорится пламя..» : [до 160-річчя повстання декабристів]// Правда України. – 1986. – 22 січня.
Людний Ф. Кам’янка пам’ятає : [про історичні події на Кам’янщині]//Радянська освіта. – 1987.- 10 лютого.
Людний Ф. Дорогами мужності – дорогами пам’яті // Радянська школа. – 1988.- С.54-62.
Людний Ф. Над Тясмином, у Кам’янці : [до 150-річчя від народження П.І. Чайковського] // Сільські вісті. – 1990. – 24 лютого. – С.4
Людний Ф. П.І.Чайковський у Кам’янці  //  Соціалістична культура. – 1990. - №4-5. – С.9-10.
Людний Ф. Подвиг на землі Великого Кобзаря: [про Корсунь-Шевченківську битву] // Урядовий кур’р. – 2004. – 12 лютого.
Людний Ф. Вікопомна Корсунь-Шевченківська битва // Кримська світлиця. – 2004. – 13 лютого.
Людний Ф. Батьківщина К. Шимановського // Українська культура. – 2004. - №5. – С.15.
Людний Ф. У лютому 1944-го: [до 65-річчя Корсунь-Шевченківської битви] // Урядовий кур’єр. – 2009. - №32. – С.8.
Людний Ф. До всього є діло // Черкаська правда. – 1984. – 12 січня.
Людний Ф. Зустріч з делегатом // Радянська освіта. – 1986. – 11 квітня.
Людний Ф. Демократія – не вседозволеність! // Сільські вісті. – 1988. 15 червня. – С.1.
Людний Ф. Хто трусить державну казну? // Україна молода. – 1997. – 10 квітня. – С.5.
Людний Ф. Не родися щасливим – стань чиновником: [обговорення Закону про державну службу] // Голос України. – 1997. – №93. – С.5.
Людний Ф. Звернімося до власної совісті // Урядовий кур’єр. – 1999. – 17 березня. – С.9.
Людний Ф. Допоможемо державі подолати кризу // Голос України. – 2000. – 8 лютого. – С.4.
Людний Ф.Торги зі спортсменами не сприяють розвиткові вітчизняного спорту // Голос України. – 2007. – №47.
Людний Ф. Щаслива доля: [про Галину Борисівну Небилиця] // Черкаська правда. – 1986. – 16 лютого.
Людний Ф. За працю й шана: [про Володимира Івановича Городиського] // Черкаська правда. – 1986. – 14 серпня.
Людний Ф. Найвища нагорода:  [про Є.І. Хотінову] // Черкаська правда. – 1988. 29 березня
Людний Ф. Делегат : [про Катерину Матвіївну Чалу] // Радянська освіта. – 1989. – 5 лютого.
Людний Ф. З бою не повернувся [про В. Курноса] // Молодь Черкащини. – 1989. - №7. – С.9.
Людний Ф. 104-річний дід Тарас читає без окулярів, але не дочуває: [про П. Дзиму] // Україна молода. – 1998. – 3 вересня. – С.6.
Людний Ф.  Отаких людей побільше б // Голос України. – 1999. – 19 березня. – С.13.
Людний Ф. Повний кавалер ордена Слави в строю: [про В.Оришечка] // Нова доба. – 1999. - №5.
Людний Ф. Матрос з легендарної «Щуки»: [про жителя м. Кам’янка, колишнього матроса - підводника] // Урядовий кур’єр. – 2004. – 13 січня. – С.12.
Людний Ф. Якість і в Мадриді і в Парижі – якість: [про Д.М. Коломійця, директора Косарського спиртозаводу]//Черкаський край.– 2004. – 16 червня. – С.4.
Людний Ф. Бабуні Дуні – понад сто років: [про Євдокію Федорівну Вишимірську, довгожительку з Косар] // Урядовий кур’єр. – 2004. - №22.– С.17.
Людний Ф. Їх залишилось лише троє: [про підводника Івана Харченка] // Урядовий кур’єр. – 2004. - №241. – С.6.
Людний Ф. Від болю до радості: [про життєвий шлях Михайла Ємченко з Михайлівки] // Нова доба. – 2005. – №10. – С.15.
Людний Ф. Приклад взяв з Марес’єва: [про Петра Яковича Кошельнюка] // Урядовий кур’єр. – 2007. - №78. – С.6.
Людний Ф. Кредо майора Табурця: [Про Працівника ДАІ В. Табурця] // Україна. - №109. – С.18.
Людний Ф. Від батька до сина: [про Петра Семеновича Кулаковського] // Урядовий кур’єр. 2007. - №215. – С.10.
Людний Ф. Від Сталінграда до Праги: [про ветерана Великої Вітчизняної війни Г. Мельника] // Урядовий кур’єр. – 2008. - №164. – С.19
Людний Ф. Приклад майстрів // Сільські вісті. – 1985. – 2 лютого. – С.1.
Людний Ф. І м’ясо, і овочі // Черкаська правда. – 1985. – 21 червня.
Людний Ф. Відходи в діло // Радянська Україна. – 1986. – 7 січня. – С.2.
Людний Ф. Сама вирішила: [про Галину Борисівну Небилиця – трактористку з Тимошівки] // Радянська жінка. – 1986. - №6. – С.10.
Людний Ф. Домашні ферми // Радянська Україна. – 1987. – 21 березня. – С.2.
Людний Ф. Змагаються сімейні екіпажі // Радянська Україна. – 1987. – 31 липня.
Людний Ф. Людный ф. Стал передовиком – помоги товарищу: [про клуб доярів] // Агитатор. – 1987. - №18. – С.56.
Людний Ф. Дояр – професія престижна //Україна.–1987. – №38. – С.1-2.
Людний Ф. Трудовий почерк «Прогресу» // Черкаська правда. –1989. – 31 грудня.
Людний Ф. Музей на спиртзаводі: [про Косарський спиртзавод] // Українська культура. – 2002. - №2. – С.13.
Людний Ф. У музеї Василя Симоненка // Українська культура. – 2003. – С.5.
Людний Ф. Пошук класовода // Початкова школа. – 1983. – №3, С.77-79
Людний Ф. Дорогами мужності, дорогами пам’яті // Радянська школа // 1988. – №2. – С.54.
Томіленко С.А, Суховершко Г.В. Журналісти Черкащини(1954 – 2004): [Бібліографічний довідник]. – Черкаси. – Брама. – 2003. – 256с.
Трохименко В.М.Бо ти на землі – людина. – Черкаси. – Брама-Україна. – 2006. – 592с.
Шамрай О.Г.Їхній подвиг житиме у віках // Черкаси: Сіяч, 2000, - 462с.